«Дизель-шоу Дональда Трампа: «удар у спину» Зеленському і «подарунок» Путіну до дня народження». Україна у фокусі світових ЗМІ

«Ані додаткові обсяги дизеля, ані припинення ударів по НПЗ, ані просування до миру з цієї угоди автоматично не випливають, навпаки, мир вона лише віддалила…»

Головною сенсацією минулого тижня, як зазначають світові ЗМІ, стала дизельна угода між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. Більшість західних медіа назвали її політичним актом і передвиборчим кроком президента США, який прагне уникнути розгрому Республіканської партії на майбутніх 3 листопада проміжних виборах до Конгресу. Водночас, зарубіжні ЗМІ наголошують, що угода Трампа з Путіним - зрада України і пошук не миру, а гонитва за прибутком для його найближчого оточення.

Французька Le Monde прямо вказує на те, що для Трампа дизельна угода з Путіним – «...це виключно політичний хід і передвиборчий маневр».

«Високі ціни на дизель справді сильно вдарили по американських фермерах і вантажоперевізниках, а саме в сільськогосподарських штатах республіканцям важливо отримати підтримку на майбутніх виборах. Тому Трамп використовує видачу ліцензії РФ на продаж дизельного пального, як політичний аргумент, хоча ефект від постачань може проявитися лише після голосування. Утім, США і так забезпечені власною нафтою, і експерти сумніваються, що новий захід зможе суттєво вплинути на світові ціни», - пише Le Monde. І наголошує: «…американський президент, судячи з усього, проігнорував санкції запроваджені проти російської нафти , — інструмент тиску, який вважається необхідним для позбавлення Москви фінансових ресурсів, що дозволяють їй фінансувати війну в Україні».

Le Monde підсумовує, що «… Трампові не так важливо зупинити українські удари по російських НПЗ. Йому важливо, щоб американці думали, що ці удари винні у високих цінах на бензин і дизель. Тому він так багато про це говорить. Йому важливо пояснити виборцеві, що у високих цінах винна Україна, а аж ніяк не сам Дональд Трамп і не його рішення почати війну з Іраном».

The Atlantic пише про зраду Трампом України заради гонитви за прибутком.

«Для Володимира Путіна ця угода – потенційний порятунок. Для зруйнованої війною України – це найобурливіша і найбезсердечніша зрада з боку Трампа на сьогодні. Оточенню Трампа угода обіцяє можливості для корупції з багатомільярдними оборотами», - зазначає видання.

Як пише The Atlantic: «…Два тижні тому газета The New York Times, повідомила про можливу багатомільярдну нафтову угоду в обмін на активи, що належать російській компанії «Лукойл». Це принесло б пряму вигоду одному зі спонсорів Трампа і двом близькосхідним групам, які мали ділові зв’язки із зятем Трампа Джаредом Кушнером або родиною спецпредставника президента США Стіва Віткоффа».

The Atlantic наголошує: «…Путін намагається використати у війні проти України свій найстратегічніший актив – слабкість Трампа до корупції».

Axios акцентує увагу на причинах угоди і зриві переговорного процесу в Маямі.

Видання з посиланням на американського посадовця зазначає, що «…Трамп вирішив укласти угоду з Путіним після того, як Зеленський проігнорував близько шести прохань США припинити удари по російських нафтопереробних заводах». За словами джерела, Трамп хотів, щоб Україна припинила ці атаки в односторонньому порядку, оскільки вони призводили до зростання цін на пальне в США. Зеленський, «…у свою чергу, пропонував припинити удари по російських НПЗ, якщо Росія перестане атакувати українську енергетику». Однак Трамп, за словами посадовця, не вважав ці удари рівноцінними. «Зеленський неправильно оцінює ситуацію. Продовжуючи бити по НПЗ, він руйнує доброзичливе ставлення, яке вибудовував із Трампом останні шість місяців», — заявило джерело Axios.

Видання також розповідає про причини зриву переговорів представників США, України та Європи 9 жовтня в Маямі, де головною темою зустрічі стали гарантії безпеки для України в межах можливої мирної угоди.

За даними Axios, «…переговори проходили конструктивно, однак на їхній перебіг вплинула угода Трампа з Путіним. Стів Віткофф і Джаред Кушнер заздалегідь попередили українську делегацію про майбутню розмову Трампа з Путіним і плани зняти санкції з російського дизельного пального».

За словами анонімного українського посадовця, слова якого наводить видання, «…американські переговірники також пригрозили припинити передачу розвідданих Києву, якщо Україна й далі ігноруватиме прохання Трампа». Американське джерело Axios це заперечує. У підсумку переговори завершилися раніше запланованого часу.

The New York Times зазначає, що американська дипломатія змістилася від пошуку миру до полювання за вигідними угодами з Російською Федерацією .

«Для Києва та його європейських союзників нетривалі переговори в Маямі наочно показали, як американська дипломатія змістилася від прагнення до міцного мирного врегулювання до полювання за вигідними угодами з Росією . Адміністрація Трампа майже повністю переклала тягар компромісу на Україну і практично не чинила тиску на Москву, щоб та припинила свою кампанію зі знищення української держави», - наголошує The New York Times.

Видання вказує, наскільки далеко Кушнер і Віткофф зайшли у своїх поступках РФ.

«Американці запропонували три вигідні економічні стимули, щоб переконати Москву піти на обмежене припинення вогню, або щодо енергетичної інфраструктури, або на морі. Вашингтон висунув пропозицію про вивільнення мільярдів доларів російських суверенних активів, заблокованих на Заході. За словами посадовців, ці гроші розглядалися як початковий стимул для часткових перемир’їв, а не як винагорода за їх укладення. Це відновило торішню пропозицію про виділення коштів Росії. Тоді пропонувалося виділити до 100 мільярдів доларів. Американці також повернулися до плану продажу частини російського нафтового гіганта «Лукойл» у межах багатомільярдної угоди, яка мала дістатися групі близькосхідних інвесторів, зокрема деяким, що мають ділові зв’язки з американськими переговірниками. За словами офіційних осіб, обізнаних із перебігом переговорів, пан Віткофф і пан Кушнер відновили пропозицію США, яка дозволила б Білорусі, союзниці й сусідці Кремля, експортувати калійні добрива», - пише The New York Times.

The New York Times підсумовує: «… у Кремлі мабуть піднімають келихи. Після розмови з Путіним Трамп в обхід санкцій відкрив світовий ринок для російського дизельного пального. Ось і нові гроші на війну. Можливо, це і був подарунок Путіну на день народження».

The Telegraph пише, що дизельна угода між Путіним і Трампом завдала «удару в спину Зеленському»

«Ця угода з диктатором-убивцею — пляма на репутації нашої країни, образа пам’яті Ліндсі Грема, пряма суперечність намірам Конгресу, викладеним у нашому двопартійному законопроєкті про санкції, і «удар у спину Зеленському», — цитує видання сенатора-демократа Річарда Блюменталя.

«Трамп – Зеленський: осіннє загострення»

Не оминули своєю увагою західні медіа зрослий рівень ескалації в особистих стосунках Дональда Трампа і Володимира Зеленського.

The New York Times пише, що «… конфлікт Зеленського з адміністрацією Трампа загострився цього тижня під час поїздки президента України та міністра закордонних справ Великої Британії Еда Мілібенда до Прилук, де загинули 22 людини, зокрема п’ятеро дітей». Тоді президент України заочно полемізував із держсекретарем Марко Рубіо, після того, як той заявив, що переговори про припинення бойових дій «виявляються важкодосяжними», оскільки війна зайшла в «стратегічний глухий кут». Володимир Зеленський різко відреагував, зазначає The New York Times,«…ми не зайшли в дипломатичний глухий кут», — сказав він. Проблема, додав він, полягала в недостатньому тиску на Москву.«Закрийте всю їхню економіку, — сказав він. — Зашийте Росії рот. Не годуйте їх своїми ж товарами».

Наступний виток ескалації стався після оголошення Трампом дизельної угоди з Путіним. Президент Зеленський, пише видання, зазначив, що Америка дає можливість РФ заробити додаткові кошти на війну проти України. «Я вважаю, що нашу команду використовують просто як ширму – і це точно нечесно, це точно не по-партнерськи, і це, на мою думку, слабке рішення сильних партнерів», – заявив Зеленський.

Потім настала черга Трампа, який перейшов на особистості. Він публічно заявив, що «Україні час обрати нового президента», який буде здатен укласти угоду і завершити конфлікт». Трамп прямо звинуватив Зеленського в небажанні припиняти війну і в тому, що той «хоче створювати проблеми для всього світу та американських фермерів», продовжуючи бити по російському дизелю. У соцмережах Трамп назвав Зеленського «диктатором без виборів».

Як зазначає The New York Times, Зеленський не наважився безпосередньо відповідати Трампові, і за нього заступився міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який заявив, що Зеленський «користується підтримкою українського народу, і він має право ухвалювати рішення», - і додав, - «Заяви з-за кордону лише підтверджують, що він добре виконує свою роботу».

The Wall Street Journal  пише, що «…стосунки президентів США та України Дональда Трампа і Володимира Зеленського досягли найнижчої точки з часів їхньої суперечки в Овальному кабінеті на початку 2025 року». За оцінкою видання, «…різка критика Зеленського з боку Трампа ставить під загрозу 18 місяців зусиль європейських лідерів переконати президента США продовжувати підтримку України і тиск на Росію». 

Німецький журналіст Bild Пауль Ронцгаймер у соцмережі (Х) написав, що радники президента України були вражені словами Трампа про те, що українці мають обрати собі нового президента. За словами Ронцгаймера, «…в оточенні Зеленського панують хаос, паніка і відбуваються численні телефонні розмови з європейськими партнерами. Ключове побоювання полягає в тому, що Трамп справді припинить співпрацю у сфері розвідки».

«Коли РФ зазнає невдач на фронті, Путін влаштовує терор проти мирних жителів і руйнує міста»

Британське видання TheTelegraph зазначає, що коли РФ зазнає невдач на фронті, Путін влаштовує терор проти мирних жителів і руйнує міста. Як пише видання, у Сирії, «…він наказав генералу «Армагеддону» Сергію Суровікіну зрівняти з землею Алеппо, те саме він хоче зробити з Києвом».

The Telegraph наголошує: «… теоретично Путін міг би просто почати мобілізацію, щоб поповнити свої війська. Однак , але він розуміє, що це може бути політично вибухонебезпечним кроком. Тому вирішив спробувати зламати українців цієї зими. До таких кроків його армія вдавалася і в Сирії, де російські війська руйнували лікарні, школи та цілі цивільні райони».

Видання наводить слова ветерана війни в Перській затоці, полковника у відставці Гаміша де Бреттон-Гордона: «Розрахунок був простий: убити, поранити й жорстоко поводитися з достатньою кількістю цивільних осіб — зробити їхнє життя достатньо небезпечним і жахливим — щоб, зрештою, вони вимагали від власного уряду припинити війну. Це провалилося в Сирії. Імовірно, це провалиться і в Україні».

The Telegraph пише, що «…сім мостів через Дніпро є очевидними цілями. Київ, як і більшість столиць, є великим транспортним вузлом, що з’єднує автомобільні та залізничні шляхи. Якщо його вдасться розділити навпіл, це паралізує всю північну Україну: уявіть, який вплив це матиме на південно-східну Англію, якщо всі мости в Лондоні (зокрема мости на автомагістралі M25) буде зруйновано».

На думку видання, «…небезпека полягає в тому, що Путін виявив вразливе місце. Запаси зенітних боєприпасів України перебувають під величезним тиском. Особливо гостро відчувається нестача високоефективних ракет-перехоплювачів Patriot. Москва це знає. Тому вона адаптує свою тактику, виходячи за межі військових цілей і дедалі більше прагнучи паралізувати інфраструктуру, що забезпечує функціонування Києва та інших українських міст».

Експерти The Telegraph вважають, що НАТО має розглянути, як можна використати свою переважну повітряну міць для захисту українського цивільного населення та критично важливої інфраструктури без прямого вступу у війну.

«Це не обов’язково означає оголошення традиційної безпольотної зони завтра. Це означає серйозне вивчення того, чи можуть літаки НАТО допомогти в обороні певних територій або критично важливої інфраструктури в екстремальних умовах, особливо коли альтернативою є дозвіл російським ракетам і безпілотникам безкарно вбивати цивільних осіб», — зазначає Гаміш де Бреттон-Гордон.

Він вважає, що саме тоді, коли українська армія дає відсіч на Донбасі й завдає величезних втрат російським військовим, Захід має рухатися вперед, а не відступати.

Al Jazeera пише, що головним потрясінням минулого тижня став удар керованою авіабомбою по Краматорську, де під обстріл потрапили два рейсові пасажирські автобуси і загинули 30 людей. Видання називає цю атаку «…однією з найкривавіших цього року і зазначає, що цивільний транспорт став для РФ «пріоритетною ціллю».

Al Jazeera наголошує: «Ця нова російська тактика спрямована на те, щоб паралізувати інфраструктуру, спричинити транспортний колапс і чинити психологічний вплив на людей, порушуючи їхній звичний спосіб життя». Видання висловлює припущення щодо мети ударів РФ по громадському транспорту, «… залякати мирне населення Краматорська і Слов’янська, прискорити його відтік із «міст-фортець» і погодитися на мир із РФ за будь-яку ціну».

Al Jazeera у своїй публікації звертає увагу, що «…упродовж усієї війни Росія заперечує, що завдає ударів по мирному населенню України. Дані ООН свідчать про протилежне: за перші вісім місяців 2026 року загинули або отримали поранення 15 280 мирних жителів — це на 55 відсотків більше, ніж за той самий період 2025 року».

ВВС свій репортаж із Києва присвятила психологічному стану жителів столиці України, деякі з яких замислюються про від’їзд із міста.

Медіа зазначає, що «…після кількох тижнів ескалації російських атак, які до кінця вересня зачепили автозаправні станції, електростанції та ключові мости через Дніпро, мер Києва Віталій Кличко заявив, що місто зіткнулося з «дуже драматичною ситуацією». ВВС наводить слова однієї з мешканок Києва, яка каже «…Я в жодному разі не почуваюся в безпеці в Україні». При цьому ЗМІ посилається на дані опитування, яке провела компанія Gradus і яке показує, що багато жителів поділяють думку про те, що треба залишати Київ, хоча все ще не ухвалили такого радикального рішення.

« 40% українців розглядають можливість переїзду, якщо умови життя й далі погіршуватимуться; 35% заявили, що не переїжджатимуть в інше місце, а 25% ще не визначилися. Люди думають про сукупність стресових чинників. Ідеться не лише про електрику та відключення електроенергії, як минулої зими. Росіяни націлені на великі логістичні центри, а це означає, що населення непокоїться про товари, про продовольство в зимовий період», - пише ВВС.

Медіа, спілкуючись із жителями Києва, з’ясувало, що частина з них подумує про виїзд за кордон, для інших жителів Києва рішення знаходиться ближче до дому: на безмежних просторах української сільської місцевості. Одна з киянок розповіла, що «…кілька тижнів шукала відповідне місце, перш ніж зупинитися на котеджі в сільській місцевості за дві години їзди від столиці, і вирішила, що найкращим варіантом буде невелике село без будь-яких заводів, складів і залізничних станцій». Водночас, зазначає ВВС, «…не кожен може дозволити собі котедж у сільській місцевості або багатомісячну поїздку за кордон. Більшість жителів Києва зроблять усе можливе, щоб пережити ще одну сувору зиму в столиці, як і раніше»…

«Тактика ударів РФ по енергетиці України стає дедалі витонченішою, у відповідь Київ має намір продовжувати палити російські нафтопереробні заводи»

Про нову тактику завдання ударів по українській енергетиці пише Інститут вивчення війни (ISW) .

Аналітики зазначають, що «…росіяни зосереджують численні масовані удари безпілотниками й ракетами на обмеженій кількості цілей, замість того щоб завдавати ракетних ударів по багатьох цілях на ширшій території. Таким чином вони намагаються придушити локалізовані українські засоби протиповітряної оборони».

Також ISW пише, що замість ударів виключно по теплових електростанціях (багато з яких уже сильно пошкоджені), тактика зміщується в бік підстанцій, що пов’язують великі гідроелектростанції і, що найнебезпечніше, атомні електростанції із загальною енергомережею. «Нова тактика Москви передбачає безперервні удари по підстанціях і лініях систем передачі та розподілу, зокрема – поблизу великих міст із високим рівнем енергоспоживання. Це призводить до того, що передати необхідний споживачам обсяг електроенергії в певних напрямках – складно або неможливо. Навіть за наявності надлишку потужності в інших регіонах», – зауважили в ISW.

Попри важку ситуацію в тилу, зазначають західні ЗМІ, ЗСУ продовжують «дзеркально» відповідати РФ.

Британське видання The Telegraph пише, що Трампові не вдасться відібрати в Зеленського його найсильнішу карту – удари по російських нафтопереробних заводах.

Видання зазначає, що «…Україна навряд чи припинить атаки на російські нафтопереробні заводи та іншу енергетичну інфраструктуру навіть після погроз президента США Дональда Трампа і його спроб домовитися з Володимиром Путіним».

Як пише The Telegraph , «…Київ розглядає удари по нафтовій галузі як один із найефективніших інструментів економічного тиску на Кремль».

Як зазначає автор публікації, «…невдовзі після оголошення про постачання російського дизельного пального до США в Ростові-на-Дону спалахнула велика пожежа на терміналі відвантаження нафти, пов’язаному з Новошахтинським нафтопереробним заводом. Об’єкт, за повідомленнями, атакували українські безпілотники. Згодом стало відомо про ураження ще одного великого нафтового об’єкта поблизу селища Просвет у Самарській області Ці удари є частиною масштабної кампанії України, спрямованої на скорочення нафтових доходів Росії, які фінансують її воєнну машину».

The Telegraph зазначає, що «… у Києві не демонструють готовності відмовлятися від ударів. Видання наводить слова неназваного українського високопосадовця, який повідомив Financial Times, що атаки на російські енергетичні об’єкти триватимуть: «Ми будемо палити їхні нафтопереробні заводи».